Galindoi Atlantis

Справжні пригоди у компанії з чарівними грибами часто починаються з добре вивчених видів, на кшталт знаменитих кубенсисів. Однак справжні поціновувачі з часом звертають свій погляд на більш екзотичних представників цього численного царства. Одним із них є Psilocybe galindoi Atlantis – загадковий різновид мексиканських псилоцибінових грибів, що утворює не тільки плодові тіла, а й підземні склероції, які у спільноті природознавців називають «чарівними трюфелями».

Походження

Ходять чутки, що корінні народи Мезоамерики шанували містичні бульби galindoi Atlantis як «плоть богів», хоча заради справедливості варто згадати, що цей факт спливає і в біографії того чи іншого мексиканського сорту грибів із помітною регулярністю. Історія окультуреного Psilocybe galindoi Atlantis бере свій початок лише кілька десятиліть тому, коли його дикорослі зразки було виявлено у південних штатах Мексики легендарним етноботаніком і антропологом Гастоном Гузманом.

Зовнішній вигляд

Схильність утворювати склероції – не єдина відмінність galindoi від cubensis. Тонкі ніжки заввишки до 10 см вінчають крихітні конічні капелюшки діаметром лише 5-20 мм, які, у міру витягування грибів, злегка сплющуються, набуваючи по краях легкої хвилястості. Якщо молоді екземпляри вирізняються рудуватим або карамельним відтінком шапинки, то у більш дорослих грибів вони вицвітають до блідо-жовтих або солом'яних тонів, іноді з посинінням у ділянці пошкоджених тканин. Колір спор – пурпурно-сірий. Трюфелі виглядають як невелика деформована картоплина або коренеплід золотистого або коричневого відтінку.

Вирощування та врожайність

Попри те, що техніка вирощування galindoi Atlantis схожа з cubensis, основною заковикою є тривалість термінів формування склероцій, через що мікологи-початківці, після заростання банки із зерновим субстратом, кейсять міцелій і користуються винятково надземними плодами своєї праці. Проявіть трохи терпіння, залишивши міцелій на додаткові 4-12 тижнів в інкубаторі, і ви пізнаєте безцінний дар Psilocybe galindoi Atlantis у вигляді рясного врожаю склероцій. Причому, чим довший термін, тим більше бульб ви у підсумку отримаєте. Оптимальна температура на стадії колонізації та формування трюфелів – 25-28 °C. Із субстратів вид найкраще опановує пшеницю, жито або неочищений овес. Після того, як підземний урожай зібрано, можна переходити до кейсінгу і відправляти грибницю на плодоношення. Підтримуйте температуру у межах 22-25 °C і вологість щонайменше 90% протягом усього періоду плодоношення, щодня провітрюючи парник для повітрообміну.

Після збору врожаю свіжі склероції без втрати їхньої якості можна зберігати у холодильнику близько місяця. Для тривалішого зберігання їх необхідно висушити у дегідраторі за температури не вище 35 °C, поки вони не стануть твердими (залежно від розміру, може знадобитися 6-12 годин). Зберігайте висушені трюфелі у герметичних скляних банках у темному прохолодному місці. За дотримання умов сушіння та зберігання, чарівні трюфелі не втрачають свого потенціалу протягом кількох років.

Ефект і дозування

Підбір правильного дозування Psilocybe galindoi Atlantis відкриє мандрівникові двері у світ дивовижного розмаїття станів свідомості. Кількість активних компонентів у плодових тілах може варіюватися навіть у межах одного циклу, тому ми рекомендуємо починати експерименти з невеликих порцій у 0,5-1 г із поступовим підвищенням дозування на 0,5 г, щоб «промацати» ґрунт і визначити для себе необхідну кількість.

Крім того, підземні склероції містять як псилоцибін, так і псилоцин у концентрації, що приблизно дорівнює одній другій або двом третім від аналогічної ваги плодових тіл. Відправною точкою для знайомства з чарівними трюфелями стануть 2-3 г, що аналогічно 1-2 г сушених грибів кубенсисів – класичній порції новачка. Від 4 до 6 г склероцій вживають мандрівники, які володіють деяким досвідом спілкування зі світом чарівних грибів. Дозування 8 г і вище – прерогатива виключно досвідчених міконавтів, готових до безпрецедентної зміни сприйняття себе і навколишньої реальності. Проте навіть у такому разі експериментувати з подібними дозуваннями слід винятково у присутності досвідченого сіттера і після ретельної підготовки.